Економіка 11.03.2010 19:23
За останні 9 років в Україні простежується позитивна динаміка збільшення обсягу виробництва культивованих грибів. Так, в 2009 р. було вироблено 40 тис. тонн грибів, що в 26 разів більше рівня 2000 року.
Про це повідомили в прес-службі Української аграрної конфедерацію (УАК).
Через нестачу достовірної ринкової інформації і офіційних даних по обсягах виробництва грибів можна назвати лише умовну цифру обсягів вирощування грибів, ґрунтуючись на даних самих грибовиробників.
Так, за обсягами виробництва лідирують Київська, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Харківська і Львівська області. Зокрема, виробники віддають перевагу традиційному вирощуванню печериць і глив.
У 2009 році загальний обсяг експорту свіжих грибів з України становив 830,6 тонн, що аналогічно обсягам 2008 року. Основним напрямком експорту грибів є країни ЄС, зокрема, Німеччина (386,2 т), Польща (293 т) і Литва (103,6 т).
Імпорт грибів торік становив 1,63 тис. тонн, скоротившись на 58% порівняно з попереднім періодом, що посилило розвиток вітчизняної грибної галузі. Основною країною-імпортером грибів до України залишається Польща.
На початку 2010 року на ринках України відчувався дефіцит грибів, тому відпускні для оптові ціни були вигідними для вітчизняних виробників і коливалися в межах 20-25 грн./кг залежно від регіону.
«Ця ситуація хоч і була на руку українському виробникові, але виявилася тимчасовою. Найближчим часом на внутрішньому ринку очікується ціновий спад на свіжі печериці через ввезення великої кількості грибів польського виробництва, оптова вхідна ціна на які становить 19,2 грн за 1 кг», - вважають в УАК.
Надалі на основі конкуренції початках оптова ціна для українських виробників може скластися на рівні 16-18 грн/кг.
Тим часом, констатують експерти УАК, попит на культивовані гриби в Україні щороку зростає. Хоча рівень їхнього споживання в Україні збільшився з 0,2 кг на людину на рік в 2000 р. до 1,1 кг в 2009 р., він все-ж вважається недостатнім порівняно з нормами раціону споживання 4-5 кг/рік, а щодо рівня споживання грибів в європейських країнах цей показник нижчий у 2-3,5 разу.
Така тенденція дає підстави, за словами УАК, чекати подальшого нарощування внутрішнього виробництва їстівних грибів в Україні, оскільки пропозиція задовольняє потреби ринку менше ніж на 50%. Для активного розвитку грибної справи в Україні формуються всі необхідні умови, зокрема, відносно дешева сировина для приготування компосту (солома і курячий послід), можливість оренди існуючих приміщень, придатних для реконструкції і за прийнятною ціною, у тому числі в сільській місцевості.
Такий вид альтернативної сільськогосподарської діяльності дає можливість отримувати додаткові прибутки сільським жителям, особливо поблизу великих обласних центрів, зазначають аналітики УАК. Тим часом, за їхніми словами, для ведення ефективного товарного виробництва європейського зразка необхідне залучення інвестицій в обсязі не менше $250 тис. для вирощування глив і $1-2 млн. - для вирощування печериць.
Індустріалізація українського грибоводства можлива за умови залучення інвестицій, допомоги з боку держави у вигляді часткової компенсації кредитних ставок, надання субсидій для господарських підприємств і так далі.
«На жаль, на сьогодні більшість гравців ринку зациклена на власних проблемах, тому саме функціонування і розвиток професійних об'єднань серед учасників грибного бізнесу є стимулом для просування грибної продукції споживачеві, проведення науково-дослідних робіт і впровадження сучасних технологій, ефективного лобіювання власних інтересів, обміну інформацією», - повідомляють в УАК.
