Якщо цікавить питання, як виростити в домашніх умовах гриби печериці (в Росії існує назва – шампіньйони), то необхідно набратися трошки терпіння, так як технологія вирощування печериць трошки складніша ніж інших подібних грибів.
Для вирощування печериць в домашніх умовах інтенсивним методом знадобиться прохолодне приміщення, подібне підвалу або льоху, де є можливість підтримувати високу вологість повітря.
Приготування субстрату
Це самий трудомісткий етап у процесі вирощування печериць. Важливо дотримати суворе виконання інструкцій, оскільки успішне вирощування багато в чому залежить від якості живильного середовища.
Основний компонент субстрату – це компост, який готують із соломи озимого жита, або пшениці (20-25%) і кінського гною (75-80%). При відсутності кінського гною можна використовувати коровий, а також пташиний послід, але це трохи знизить врожайність. Готувати субстрат бажано на відкритому повітрі під навісом, що захищає його від дощу і сонця. Однак можна використовувати для цього і приміщення, але воно повинне добре провітрюватися, оскільки при бродінні компонентів у великій кількості виділяється вуглекислий газ, аміак і волога.
Розрахунок компонентів наступний: на сто кілограмів соломи – два кілограми сечовини, два кілограми суперфосфату, сім-вісім кілограмів гіпсу, п’ять кілограмів крейди. З внесенням гною і всіх добавок вийде близько 300 кілограм субстрату, якого вистачить щоб закласти грибницю площею до трьох метрів квадратних.
Якщо будете використовувати пташиний послід, то компоненти та пропорції будуть інші: на 100 кілограм соломи слід взяти 100 кілограм посліду, 250-300 літрів води, гіпс, а замість суперфосфату та крейди додати алебастр.
Спочатку необхідно на добу замочити солому в якому-небудь резервуарі. Потім вологу солому і гній вкласти пошарово в штабель (3-4 шари того, та іншого). Крім того, у процесі укладання штабеля кожен шар соломи потрібно додатково зволожити (всього на 100 кілограм соломи 300-400 літрів води) і поступово додати 0,5 кілограми суперфосфату, та два кілограми сечовини. Потім все разом слід ретельно перемішати чотири рази і додати інші компоненти. Після першого разу додати гіпс, після другого 1,5 кілограми суперфосфату, після третього додати крейду і ще раз перемішати.
Коли всі компоненти будуть змішані, почнеться ферментація (горіння), в результаті чого на третій день температура всередині штабеля підвищиться до 65-70°. Для кращого горіння штабель повинен мати 1,5 метри у висоту і в довжину і ширину 1,2 метри. Компост буде готовий через 20-22 дня.
Якщо немає навиків приготування компосту, рекомендуємо закупляти готовий
Інокуляція субстрату міцелієм печериці
Для того щоб виростити печериці в домашніх умовах, як посівний матеріал підійде тільки якісний, стерильний міцелій (грибниця), вирощений у спеціальних лабораторіях. Промисловість випускає зерновий і компостний міцелій. Зерновий випускається в поліетиленових пакетах і зберігається до 6 місяців при температурі 0-4°С. На 1 метр квадратний (приблизно 100 кілограм субстрату), знадобиться 350-400 грам зернового міцелію.
Компостний міцелій випускається в скляних банках. При 0° його можна зберігати близько року, а при 18-20°С – не більше 20 днів. Компостний міцелій менше схильний до зовнішніх негативних впливів, проте, він менш урожайний, ніж зерновий. На 1 метр квадратний площі витрачається близько 500 грам компостного міцелію.
Перед інокуляцією слід провести термообробку або пастеризацію субстрату. Правильно приготований субстрат має злегка пружинити при натисканні рукою. Після пастеризації його остуджують до 24-25°С і засипають в ящики шаром 25-30 см. Приблизно на один метр корисної площі піде близько 100 кілограм субстрату.
Спосіб інокуляції до неподобства простий. Жменю зернового міцелію або компостний міцелій завбільшки з яйце поглиблюють на 4-5 сантиметри, для чого кілочком піднімають субстрат. Такі лунки розташовують у шаховому порядку. Відстань між лунками має бути 20-25 сантиметрів. Зерновий міцелій можна просто розсипати по поверхні і присипати його зверху шаром субстрату (4-5 сантиметри).
У період інкубації вологість повітря в приміщенні повинна бути на рівні 70-95%. Щоб зберегти вологість усередині субстрату, ящики можна накрити мішковиною або газетою, і обережно обприскувати, так, щоб вода не потрапила в субстрат і грибницю. Також слід контролювати температуру всередині субстрату, оптимальний рівень – 20-27°С. Якщо температура вище або нижче, необхідно відповідно провітрити приміщення, або підняти в ньому температуру.
Через 8-12 днів, коли грибниця розростеться, поверхню субстрату необхідно засипати покривним ґрунтом (3-4 спнтиметри). Склад покривного ґрунту може бути наступний: одна частина крейди + 9 частин торфу (це найефективніша суміш), або 5 частин торфу + одна частина крейди (вапняку) + 4 частини городньої землі. На 1 метр площі субстрату знадобиться приблизно 40-50 кілограмів покривного ґрунту.
На 3-5 день після того, як був засипаний покривний грунт, в приміщенні необхідно знизити температуру до 12-17°С. Поверхню покривного ґрунту слід регулярно зволожувати, уникаючи попадання води в субстрат. На цьому етапі необхідно особливу увагу приділити вентиляції приміщення. Однак провітрювати приміщення потрібно обережно, без протягів.
Збір врожаю печериць
Виростити печериці у домашніх умовах можна всього за 3-4 місяці, починаючи з приготування компосту і закінчуючи збором врожаю. Збирати слід печериці з натягнутою, що не прорвалася плівкою, яка з’єднує ніжку і край капелюшка. В’ялі і перезрілі гриби з коричневими пластинками не варто вживати в їжу, оскільки вони можуть викликати отруєння. Гриби не зрізують, а акуратно викручують, після чого залишені лунки присипають покривною землею і поливають, але не рясно.
Всього плодоношення триває від 8 до 14 тижнів. За цей час може бути до семи зборів врожаю. У перерахунку на кілограми з 1 метра корисної площі збирається від 5 до 12 кілограм печериць. Проміжок між зборами становить 4-7 днів.
